Поради, Хореографічне мистецтво        12 Вересня 2019        33      

Вінок в українському танці: історія, символіка, територіальні відмінності, особливості створення

Коли вперше в історії згадують про вінок? Що він символізує? Які назви мав у різних місцевостях? Які стрічки необхідні для його створення? Які квіти-символи переважали в українському вінку? Відповіді — далі у статті.

Джерело: https://www.facebook.com/TretiPivni/

Історія та символіка

Уперше про вінок згадують за часів шумерської культури (ХII-III ст. до н. е.). Нащадки шумерів залишили чимало символів, серед яких міфічний знак богині Інанни (Іштар), що означає «ясне небо». Складається цей знак із кола і вплетеної в нього стрічки, а також із зірки з шістьма променями в центрі. Цікаво, що саме такий знак зображений на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (XII ст.).

За часів Античності вінок вважали символом щастя й таланту. Ним прикрашали священні предмети, переможців. Оратори надягали під час виголошення промов. Також вінок був символом скорботи.

Наші предки усвідомлювали, що саме «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та забезпечити добробут родини.

Джерело: https://www.facebook.com/TretiPivni/

Територіальні відмінності

Вінки мали значні територіальні відмінності. Майже в кожному етнографічному районі «вінок» мав свою особливу назву, наприклад: теремок (Чернігівщина); коробуля, лубок (Поділля); капелюшиня, корона, перта (Закарпаття); фес (Буковина); цвіток, квітка (Наддніпрянщина); косиця, плетінь (Гуцульщина); коруна (Лемківщина); гібалка (Переяславщина, Подніпров’я).

У Середньому Подніпров’ї розмір квітів зменшувався в напрямку потилиці, а на Поділлі — у протилежному. На Західній Україні звиті вінки прикрашали ґерданами зі скляних намистин, листками позолоченого барвінку. У чільце вплітали маленькі металеві пелюстки. Також використовували березову кору — робили з неї діадему, прикрашаючи тканиною та коштовностями, а внизу підвішуючи бляшки чи намистинки.

На Вінниччині у святкові дні дівчата прикрашали голову волочковими вінками, основа яких була з чорної, а деталі — з різнокольорової тасьми та чорного плису. На них нашивали різнобарвні вовняні кульки, нитки, намистини й ґудзики.

На Поліссі стрічки вплітали лише у весільні вінки. У небагатих селянок віночок мав вигляд переплетеного обруча. А в заможних дівчат він міг складатися з декількох перевитих обручів й інколи навіть походив на суцільну квіткову шапку, яка покривала всю голову.

На Івано-Франківщині вінки доповнювали жмутами різнокольорової вовни, яку прив’язували до кіс й опускали на плечі. Гуцулки носили вінки, звиті зі стеклярусу та стрічок, штучних квітів і павиного пір’я — карабулі.

Особливості створення

Найпершою, посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці. По обидва боки від коричневої мають бути жовті стрічки — символ сонця. За ними — світло-зелені стрічки, що символізують красу й молодість. Потім блакитні чи сині — символи неба й води, що дають силу і здоров’я. Далі в’яжуть жовтогарячу стрічку — символ хліба; фіолетову — мудрість людини; малинову — душевність і щирість. Останньою в’язали стрічку рожевого кольору, що означала достаток.

Іноді вплітали білу стрічку, але тільки в тому випадку, якщо її кінці були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць. Але не вишиту стрічку не в’язали, тому що в такому вигляді вона — символ пам’яті про померлих.

Традиційно у вінок вплітали квіти-символи:

  • мак — квітка бажань, символ родючості, краси й молодості;
  • троянда, мальва та півонія — символи віри, надії, любові;
  • цвіт вишні та яблуні — материнська любов і відданість;
  • калина — дівоча краса;
  • соняшник — символ відданості й вірності;
  • ромашка — символ ніжності, вірності й любові;
  • материнка — символ материнської любові;
  • м’ята — оберіг дитини і її здоров’я;
  • волошки — символ людяності;
  • хміль — гнучкість і розум;
  • лілія — дівочі чари, чистота, цнотливість;
  • оман — корінь дев’яти сил, який зміцнює і повертає здоров’я;
  • безсмертник — символ здоров’я; загоює виразки й рани;
  • польовий дзвіночок — символ вдячності.

Важливо: вінок повинен складатися не більше, аніж із 12-ти кольорів.

Вінок — один з атрибутів українського танцю. Японський танець також має свої особливості. Про історію виникнення, основні види, характерні атрибути та їх символіку читайте на нашому сайті.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: