Нематеріальна культурна спадщина        11 Листопада 2020        2983      

Традиції святкування Дня святого Мартіна в Європі

Щорічно 11 листопада в католицьких країнах святкують День святого Мартіна (St. Martin’s Day), який був покровителем знедолених, біженців, пастухів, мельників і виноградарів. Легенда виникнення свята, традиції, святкові страви, а також усі особливості святкування цього дня в різних європейських країнах — далі.

Легенда виникнення свята

Свято вшанування пам’яті святого єпископа Мартіна Турського, який жив у п’ятому столітті, зародилося у Франції, а згодом стало улюбленим народним гулянням на всій території Європи, яке разом із католиками святкують протестанти, і ті, хто взагалі не належить до жодної з конфесій. Хоча протестанти стверджують, що вони вшановують іншого святого — богослова й реформатора Мартіна Лютера.

Святий Мартін був римським легіонером. Якось взимку, під час сильної хуртовини, він разом з іншими солдатами побачив бідного чоловіка, який потерпав від холоду. Не роздумуючи, Мартін розрубав мечем свій теплий плащ, віддавши бідолашному половину. Наступної ночі Мартін побачив цього чоловіка уві сні, але це був уже не жебрак, а сам Ісус, який подякував за добро. Сон настільки вразив парубка, що він покинув військову службу і присвятив себе службі Божій, ставши покровителем бідних.

Довгий час Мартін не погоджувався прийняти пост єпископа, і навіть одного разу спробував сховатися в сараї для гусей. Але гуси видали його своїм ґелґотінням. Ще за життя єпископа прозвали Мартін Милостивий.

Святий Мартін — перший святий, якого канонізували не за мученицьку смерть, а за довге та праведне життя. Коли ж святого проводжали в останню путь (11 листопада), природа раптом ожила: на берегах Лаури, де везли тіло спочилого, наче влітку, розквітали квіти.

Традиції святкування

Колись цього дня завершувалися всі аграрні роботи, і працівники отримували гроші за свою тяжку працю. У кожному дворі люди розпалювали вогнища та спалювали кошики, у які збирали плоди, стрибали через ці вогнища, запалювали від них смолоскипи. Так свято вшанування святого Мартіна збігалося із закінченням польових робіт, а сам святий став покровителем усіх, хто пов’язаний із сільським господарством. Діти цього дня влаштовують яскраві ходи з ліхтариками. А головний звичай «дорослого» святкування Дня святого Мартіна — урочисте поїдання смаженого гусака в колі родини. Чому саме гусака? Кажуть, що одного разу гуси не дали святому Мартіну закінчити проповідь, і він наказав: «Оцих — у суп!». Що, власне, і зробили.

Fête de la Saint Martin у Франції

Для французів це свято — справжній день рясної трапези перед Різдвяним постом. Колись, саме цього дня вони приходили на ярмарки для дегустації молодих виноградних вин та спеціально звареного пива. Нині у французькій мові є сталий вислів: «Le mal de Saint-Martin» («Зло Святого Мартіна»), що показує стан людини після вживанням міцних напоїв.

Зараз найбільш яскраво святкують у північних областях. Діти йдуть вулицями міста із ліхтариками у формі овочів у руках і весело співають пісні, прославляючи Мартіна Милостивого.

Martinstag у Німеччині

Німці також ласують перед початком Різдвяного посту. Традиційні страви: запечений гусак (Martinsgänse), картопляні вареники, запечені яблука, червона капуста.

Діти із завзяттям і великою радістю беруть участь у Laternenumzug — святковій ході з паперовими ліхтарями, всередині яких горять свічки. Ліхтарики вони роблять власноруч із кольорового паперу або з пап’є-маше. З настанням темряви, разом із батьками, які несуть смолоскипи, діти з ліхтариками співають традиційні пісні:

«Ich gehe mit meiner Laterne und meine Laterne mit mir.
Da oben leuchten die Sterne, hier unten leuchten wir.
Wie schön das klingt, wenn jeder singt. Rabimmel, Rabammel, Rabumm»

Що можна перекласти так:

«Я йду зі своїм ліхтариком і мій ліхтарик зі мною.
Там зверху світять зорі, тут внизу світимо ми.
Як чудово звучить, коли кожен співає. Рабіммель, Рабаммель, Рабумм».

Взагалі, краще значення слова «Laterne» передає не «ліхтарик», а «світильник». Тому що дітки несуть світло в темряві ночі, що дає надію на тепло й затишок усім знедоленим. Адже головна ідея свята — доброта та милосердя.

Sint-Maarten у Нідерландах

Святий Мартін — покровитель «студентського» голландського міста Утрехт, але 11 листопада — це свято всієї країни. Вулицями великих і маленьких міст простують барвисті процесії на чолі з рядженим «святим Мартіном», а за ними йде оркестр — свита ряджених, які несуть ліхтарики з ріпи, всередині яких горять свічки.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Зазвичай вдома всі господині запікають гусака, якого з’їдають у теплому родинному колі. Цікавим є звичай розвішувати на деревах подарункові пакунки з цукерками, солодощами, горіхами, іграшками, а потім підпалювати їх. Хто спритніший, той встигне схопити не один подарунок, що висипається з пакунка. Нині замість пакунків почали використовувати плетені кошики, що просто «перегортають» на присутніх.

Mortensmesse або Mortensdag у Норвегії

Традиційно на святковому столі в норвежців — смажений гусак, але свинина й маленьке порося можуть заміняти його статус головного символу свята.

Худобі в цей день традиційно давали «зимове частування» («vinterfor»): домішували в корм подрібнену хвою. Селяни вважали, що в День святого Мартіна вона надає худобі особливої сили.

У всіх населених пунктах і зараз, коли сутеніє, проходять процесії дітей із запаленими ліхтариками. Вважається, що коли діти йдуть вулицями, то Всевишній звертається до них і допомагає стати більш чуйними й добрими.

Фото: © Flickr / Stephan Kiessling

Mårtensafton у Швеції

Цього дня відкривається сезон полювання на гусей. На святковий стіл подається чорний суп, з гусячої або свинячої крові, кислувато-солодкий на смак і густо заправлений вином, коньяком, гвоздикою, запашним перцем та багатьма спеціями. На гаряче — смажений гусак, а на десерт — яблучна шарлотка або химерний метровий торт — spettkaka, що випікають на обертовому рожні на відкритому вогні.

Обов’язково всю святкову трапезу «супроводжує» молоде вино. Ця гастрономічна триєдність — чорний суп, смажений гусак і метровий торт — стала незмінною в середині 19 століття завдяки шеф-кухарю одного зі столичних ресторанів.

Martinigansl в Австрії

Австрійці також люблять поласувати смачним гусаком, якого готують за особливими рецептами. Але не тільки за домашнім столом. Усе частіше святкування проходить у колі друзів у маленьких ресторанах — хойрігерах.

Гусака подають із красною капустою, кнедлями й смаженими каштанами, також випивається велика кількість молодого вина. Вважається, що саме до моменту воно дозріває, а торішнє вино вважається старим.

Den svatého Martina у Чехії

Чехи кажуть, що 11 листопада до них приїжджає святий Мартін на білому коні й привозить із собою перший сніг. Цього дня в Чехії традиційно проходить «гусячий» бенкет і дегустація молодих вин. «Святомартінське» вино, що дозріває всього кілька тижнів, люблять за свіжий фруктовий смак. Для його виготовляння беруть тільки чотири сорти винограду — «Veltlínské červené rané» і «Müller Thurgau» для білого, «Svatovavřinecké» і « Modrý Portugal» для рожевого й червоного. Урочисті дегустації проходять у багатьох містах країни: Празі, Брно, Чеському Крумлові тощо. Відкривають молоде вино рівно об 11 годині. Люди веселяться, влаштовують святкові концерти, вистави, костюмовані ходи.

Martinovanja у Словенії

Martinovanja або Свято щедрої осені в Словенії вважаються найбільшими у Європі. День Святого Мартіна святкують не тільки у всіх словенських виноробних регіонах, але й від узбережжя Середземного моря до Паннонських рівнин. Найбільші фестивалі виноробства проходять у містах: Любляні, Маріборі, Птуї, Орможе, Горня-Радгона. Святкування розпочинаються 11 листопада, триваючи від одного до двох тижнів.

Місто Марібор прославив щорічний фестиваль «Old Vine Festival» (Фестиваль старої Лози), якому виповнилося 450 років. Міський майдан Леона Штукеля перетворюється у великий святковий майданчик: тут з’являються кіоски зі смачними делікатесами й молодим вином, грають музиканти, проходять різноманітні розважальні програми.

Починається все з «хрещення» молодого вина об 11:00. Потім усі очікують на приїзд винної королеви зі свитою виробників-виноробів, а після починається дегустація молодого вина. Як завжди свято, що пов’язане із закінченням аграрних робіт, передбачає рясне частування. Щедрі господині пригостять апетитним смаженим гусаком, квашеною капустою, печеними каштанами та млинцями — тонкими коржиками, що обсмажені в гусячому жирі.

Кулінарні традиції Польщі

11 листопада Польща святкує День Незалежності, а у Великопольському воєводстві святкують ще й День святого Мартіна. Найбільш відомий смаколик цього регіону — рогалик святого Мартіна.

Традиція випічки таких рогаликів починається за язичницьких часів — поляки вважають, що за формою рогалик нагадує підкову, яку загубив кінь самого Мартіна. Смачні рогалики, можуть випікати та продавати тільки кондитерські, що мають спеціальний сертифікат. Звичайно, господині випікають і домашні рогалики, але справжнім святомартінським рогаликом визнається випечений у Познані.

Роблять його з дріжджового тіста з начинкою з білого маку, мигдальної маси, сухофруктів. Ці смаколики люблять не тільки туристи, але й місцеві мешканці. Так у 2019 році було продано 600 тонн рогаликів, а в Познані відкрили Музей рогалика святого Мартіна.

У Підляському регіоні печуть багатошарові торти-марцінекі, а в деяких інших прижилася загальноєвропейська традиція їсти гусятину. У поляків є вислів: «Dobra gęsina na świętego Marcina» («Добра гусятина на святого Мартіна»). Також проводять фестивалі гусака, з яких найбільший — у Пшісеке (Куявсько-Поморське воєводство). Протягом двох днів приблизно 20 тисяч осіб, які відвідують фестиваль, беруть участь у смачних дегустаціях, кулінарних майстер-класах із приготування ласощів із гусятини.

Європейці взагалі обожнюють вуличні гуляння: традиційні різдвяні ярмарки, неповторні фестивалі троянд, лимонів та інші незвичні святкування.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: